Споглядання «Чорного квадрата»

На фотографії зображена композиція, яка складається з чорного квадрата з масками в центрі на білому фоні. Таке композиційне рішення формує у глядача асоціацію успіху «Чорного квадрата» Казимира Малевича в історії мистецтва, а головне – є яскравим прикладом відбиття теорії супрематизму у фотомистецтві.

Кількість масок у кожному ряду відповідає містичному числу «13» і на перший погляд натякає невибагливим глядачам на суперечливі та загадкові теорії створення «Чорного квадрата». Глядачам здається, що вони споглядають не просто чорний квадрат, а своє приховане віддзеркалення в ньому. Їхнє індивідуальне сприйняття «Чорного квадрата» як твору мистецтва породжує різноманіття думок про «Чорний квадрат».

Але незакінчені венеціанські маски – це художні форми у вигляді «безликих» фігур застиглих масок, що виражають «дух супрематизму». Сили виразності в них, мабуть, ще більше, ніж в геометричному супрематизмі. Відчуття «пустелі небуття», миттєвого та вічного, у цій фотороботі зображено з не меншою силою, ніж у «Чорному» або «Білому» квадратах.

© VarrIng, 2015