Споглядання «Чорного квадрата»

На цій фотографії представлено композицію, що поєднує чорний квадрат із низкою унікальних білих форм, розташованих на чорному фоні. Їхні конфігурації й колір нагадують безвиразні маски, а саме візуальне рішення відсилає до знакової спадщини «Чорного квадрата» Казимира Малевича та водночас демонструє, як супрематичні ідеї можуть бути переосмислені у сучасному фотомистецтві.
Кількість масок у кожному ряду відповідає містичному числу «13». Цей факт натякає на суперечливі й загадкові версії походження “Чорного квадрата”, спонукаючи глядача задуматися над тим, що для нього є справжнім мистецтвом та які ідеї воно несе; чи не вбачає він у цій сукупності форм приховане майбутнє його розвитку? Унаслідок цього різноманітні інтерпретації «Чорного квадрата» як твору мистецтва породжують додаткові роздуми про природу самого художнього символу.
Незакінчені «венеціанські» маски слугують тут «безликими» фігурами, у яких виразно проступає дух супрематизму. Бо зовнішній вигляд, а в людині особа, видавалися Малевичу лише твердою шкаралупою, застиглою маскою, личиною, що приховує сутність. Тому білі безликі об’єкти, що лише віддалено нагадують людські обличчя, ще більше підсилюють відчуття «пустелі небуття», миттєвого й вічного, а відтак резонують із традиційними «Чорним» та «Білим» квадратами. Саме завдяки цій «безликості» й відмові від чітких меж людських образів фоторобота набуває особливої ідейної глибини, заохочуючи глядача віднайти власне відображення в новому прочитанні супрематизму та ставлячи запитання про місце сучасної фотографії і нових форм цифрового мистецтва у просторі високого мистецтва як про ймовірний наступний етап розвитку класичних художніх традицій.

© VarrIng, 2025