№4

Прогулюючись вулицями Парижа,  мене привабили оригінально оформленні вітрини ресторану.  Виникла ідея створити французький натюрморт із двома стиглими плодами загадкової форми в техніці імпресіонізму. Глядачеві не одразу зрозуміло, з якими саме: яблуками чи персиками. Я сфокусувався не стільки на фактурі предметів, скільки на їхніх матеріальних якостях: масі, формі та відтінках. Дивлячись на натюрморт, є про що міркувати, самостійно розкриваючи його таємницю.

Хтось згадає “Тацю з персиками” (1894) та інші подібні натюрморти Поля Сезанна, митця, який ненав'язливою геометризацією та бездоганно врівноваженими композиціями суттєво вплинув на здатність спершу мистецької, а потім і всіх інших аудиторій, помічати та відтворювати прекрасне.

А хтось, що у християнській Європі яблуко здавна вважається кисло-солодким символом гріха, плодом райського дерева пізнання Добра і Зла. Саме тому “яблучна” тема — варіанти зображень у іконописі, мистецьких творах — надзвичайно різноманітна. І  успішно відтворилась у сучасному світі, наприклад, у відомому бренді, створеному Стівом Джобсом.

Фрукти, позбавлені деталізації та назви, зняті широким планом, символізують довершеність і скороминущість, самодостатність та беззахисність плотської краси. Водночас цей натюрморт нагадує про те, що людині під силу самостійно вирішувати власну долю, впливати на те, що відбувається довкола неї, — як і розставляти акценти, обирати асоціації та робити висновки.

© VarrIng