Червона куля на чорному квадраті

У цій роботі я продовжую розпочату Казимиром Малевичем супрематичну філософію бачення мистецтва й пропоную глядачеві власний досвід «декодування» сенсів, прихованих у лаконічному поєднанні геометрії та кольору. Подібно до того, як «Чорний квадрат» колись поставив питання про межі образності й природу творчості, чорне тло в цій композиції слугує умовною «платформою» для яскраво-червоної кулі, яка перебуває в епіцентрі уваги.

Ключова сила твору полягає в його відкритості до множинних трактувань, зумовленій акцентом на формі та кольорі. Відмовляючись від традиційної предметності, я спонукаю глядача творити власний ряд асоціацій: «червона кнопка», що набуває гострого політико-соціального забарвлення чи «ніс клоуна», який водночас викриває вразливість сильних світу й іронізує над сучасними маніпуляціями; чи будь-який інший образ, народжений уявою. Саме відсутність фігуративності й тяжіння до абстрактності відлунює «чисте відчуття» супрематизму, де нові смисли народжуються в просторі, позбавленому буквальних наративів.

«Червоний об’єкт» у центрі завдяки круглій формі ніби стає емоційним і концептуальним «триґером», оголюючи тонку межу між серйозністю та гротеском у нашому сприйнятті світу. Кожен, хто дивиться на цю контрастну взаємодію кольорів, привносить особистий досвід у «порожнечу» чорного фону, збагачуючи твір власними інтерпретаціями й емоціями.

Таким чином, «Червона куля на чорному квадраті» органічно вписується в сучасний мистецький дискурс, демонструючи, що мінімалістична форма може приховувати надзвичайну багатошаровість. Завдяки цьому твір стає важливою ланкою в ланцюгу ідей, закладених Малевичем, водночас формуючи нові контексти для роздумів про сутність мистецтва та його концептуальні межі.

© VarrIng, 2025